Микола Сиротюк. ЗабIлIли снIги





Книга перша

СЕРЦЕ КЛИКАЛО

Батько мiй був паламарем у слободi,
занедужав на сухоти i помер у молодому
вiцi, лишивши п'ятеро дiтей; то жили вбого,
а то стало ще гiрше. Менi було всього
вiсiм лiт, i я ходив до школи; вчив
дякон i вчив погано. По десятому роцi
мати вiддала мене до Охтирської бурси,
де я перебував п'ять лiт i спочатку
не мав великого нахилу до науки,
бо вчитель-пiп вiдбивав усяку охоту
вчитись...1879 p. перейшов до Харкiвської
семiнарiї... Крiм мертвої науки
бурса нiчого менi не дала... В семiнарiї
я пробув 4 роки, не раз хотiв кидати,
але не мав на се "повних лiт",
i перед рiздвом 1882 p. був арештований
з забороненими книжками та деякими
iншими речами; менi було тодi всього
18 лiт... 83 i 84-й роки я прожив на селi
пiд полiцiйним доглядом,
дуже бiдував i не мав роботи.
П.Грабовський


далее: 1 >>

Микола Сиротюк. ЗабIлIли снIги
   1
   2